Сьогодні багато компаній, особливо інтернет-стартапи, вважають розробку бізнес-моделі необов’язковою. Вони наївно вважають, що варто тільки створити якусь соціальну, культурну, розважальну цінність, як люди відразу завалять їх грошима. Відсутність бізнес-моделі є надзвичайно ризикованим.
Бізнес-моделей не так вже й багато:
▪Компанія, що пропонує свої послуги приватним особам, використовує модель «Бізнес для Споживача» (В2С), роблячи гроші на продажі продуктів або послуг безпосередньо споживачам.
▪Компанія, яка продає обладнання та інструменти для бізнесу, використовує модель «Бізнес для Бізнесу» (B2B), роблячи гроші на продажі продуктів або послуг не кінцевим споживачам, а іншим компаніям.
▪Якщо людина має доступ до ринку, де вона може взаємодіяти з іншими людьми і обмінюватися з ними товарами або послугами, це – модель «Споживач для Споживача» (С2С) (наприклад, eBay, Taobao).
▪Нарешті, якщо компанія надає послуги державі, це – модель «Бізнес для Держави» (B2G). Найчастіше державні контракти укладаються в сфері будівництва та ІТ. Все інше – просто варіації цих чотирьох основних бізнес-моделей.
Бізнес-модель логічно описує, яким чином організація створює, поставляє клієнтам і набуває вартість (економічну, соціальну, культурну та ін.). По суті, вона описує, як бізнес буде заробляти гроші. Запускаючи стартап, купуючи готову компанію або інвестуючи в чийсь бізнес, ви повинні відповісти на ключові питання щодо вашої бізнес-системи: «Що?», «Як?», «Для кого?», «З ким?» і т.п.
